Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

до чёрта

  • 1 мѵрта

    мv́(р)та мѵрсíна, дéрево éстъ, ве вълóшех котóрого ягоды барzо смáчны сутъ и тиснут z них винò.

    Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събранъны и из словенскаго языка на простый рускій діалектъ истолъкованы > мѵрта

  • 2 чёрт

    1) миф. чорт, ді́дько, ку́ций, -ого, куца́к, -а; ( житель ада) пеке́льник; ( нечистый) лихи́й, -о́го, нечи́стий, -ого; диал. анти́пко, а́рідник; ( в болоте) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник

    чёртом гляде́ть на кого́-что — чо́ртом диви́тися (позира́ти) на ко́го-що

    \чёрт попу́тал — лихи́й попу́тав; чертя́м

    (чёрту) то́шно — аж пе́кло сміє́ться

    бы́ло бы боло́то, а че́рти найду́тся — посл. аби́ було́ боло́то, чорти́ знайду́ться

    не так стра́шен \чёрт, как его́ малю́ют — погов. не таки́й чорт (вовк) страшни́й, як його́ малю́ють (як намальо́ваний); не ко́жне куса́ється, що з ву́сами

    \чёрт но́гу сло́мит — см. сламывать

    2) бран. чорт, ді́дько, біс, га́спид, мара́

    до чёрта — до чо́рта, до бі́са, достобі́са, до си́на; ( чертовски) страше́нно

    иди́ к чёрту — бран. іди́ (геть) під три чорти́

    [для] како́го чёрта, за каки́м (за ко́им) чёртом, на кой \чёрт, на чёрта — на [яко́го] чо́рта (бі́са, ді́дька), яко́го чо́рта (бі́са, ді́дька), на кий чорт, на бі́сового ба́тька, яко́го недо́вірка, на яко́го си́на; диал. яко́ї нете́чі

    к чёрту, к чертя́м, ко всем чертя́м — к чо́рту, к чорта́м, до чо́рта, до всіх чорті́в, к бі́су, до бі́са, до ді́дька; (прочь, вон, долой бран.) під три чорти́

    к чёрту (к чертя́м) на рога́ (на кули́чки) — до чо́рта в зу́би, до чорті́в на ви́ступці

    у чёрта на рога́х (на кули́чках) — у чо́рта в зуба́х (на боло́ті)

    ни оди́н \чёрт (сам \чёрт) [не разберёт, не сде́лает] — нія́кий (жо́ден, сам) чорт [не розбере́, не зро́бить]

    ни чёрта — нічогі́сінько; (всё равно, пускай) дарма́, да́рмо

    чем \чёртт — не шу́тит чого́ на сві́ті не бува́є; ( возможно) бува́

    \чёрт бы вас (тебя́) побра́л, \чёрт вас (тебя́) возьми́ — щоб вас (тебе́) чорт побра́в, чорт вас (тебе́) побери́

    \чёрт возьми́ (дери́, побери́) — чорт його́ бери́, хай (неха́й) йому́ чорт (біс, ді́дько), хай (неха́й) його чорт ві́зьме

    че́рти возьму́т кого́ — ( умрёт) [чорт]ухо́пить кого́

    \чёрт — дёрнул (понёс, догада́л)

    кого́ — і нада́ло [ж] кому́, [і] нада́ла [ж] кому́ нечи́ста [си́ла] (лиха́ годи́на)

    \чёрт его́ зна́ет — ( я не знаю) чорт (ді́дько, біс) його́ [ба́тька] зна́є, моро́ка його́ зна́є

    \чёрт зна́ет кто (что, како́й, где, куда́) — чорт зна́є хто (що, яки́й, де, куди), ка́зна-хто (ка́зна-що, ка́зна-який, казна-де, ка́зна-куди)

    \чёрт (чёрта) ли в ком-чём — на чо́рта (на ді́дька, на бі́са) хто-що

    [куда́, отку́да] \чёрт принёс — [куди́, зві́дки] чорт прині́с (підтаска́в)

    \чёрт с тобо́й (с ним, с ни́ми) — чорт з тобо́ю (з ним, з ни́ми), хай (неха́й) тобі́ (йому́, їм) чорт (біс, моро́ка, мара́), хай (неха́й) тебе́ (його́, їх) чорт ві́зьме

    чёрт-те что (где, куда́) — чо́ртзна-що (чо́ртзна-де, чо́ртзна-куди)

    Русско-украинский словарь > чёрт

  • 3 полость

    1) порожнява, порожнина, нутровина, нутрина, печера, яма. -сть головная - головна порожнина. -сть грудная - грудинна нутровина. -сть брюшная - черевна нутровина (нутрина). -сть носовая - носова порожнина (печера). -сть рта - ротова нутровина, ус(т)на яма. Болезни -сти рта - хвороби рота;
    2) (впадина, низменность) западина, западинка, улоговина.
    * * *
    I анат.
    порожни́на; диал. дупли́на

    брюшна́я \полость — черевна́ порожни́на

    \полость рта — ротова́ порожни́на, порожни́на ро́та

    II
    1) ( покрывало) запо́на; ( меховая) хутря́нка, ( из овчины) барани́ця
    2) ( подстилка) підсти́лка и пі́дстилка, пі́дстілка; ( из ткани) рядно́, рядни́на; ( из войлока) повсть, -ті, повсти́на, повстя́нка

    Русско-украинский словарь > полость

  • 4 карта

    1) вчт ка́рта
    - карта перемещаемости
    - перфорационная карта
    - перфорированная карта
    2) астр., метеор. ма́па, ка́рта
    - обзорная карта
    - синоптическая карта

    Русско-украинский политехнический словарь > карта

  • 5 карта

    1) вчт ка́рта
    - карта перемещаемости
    - перфорационная карта
    - перфорированная карта
    2) астр., метеор. ма́па, ка́рта
    - обзорная карта
    - синоптическая карта

    Русско-украинский политехнический словарь > карта

  • 6 карта

    1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;
    2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;
    3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.
    * * *
    1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па
    2) ( игральная) ка́рта

    ка́рты — мн. ка́рти, род. п. карт

    Русско-украинский словарь > карта

  • 7 козырной

    кози́рний

    козырна́я ка́рта — кози́рна ка́рта; кози́рка

    Русско-украинский словарь > козырной

  • 8 кулички

    У чорта на -ках у чорта на рогах; казна де; у чорта далеко.
    * * *

    у чёрта на кули́чках — у чо́рта на боло́ті (в зуба́х), ка́зна-де

    Русско-украинский словарь > кулички

  • 9 лысый

    1) (плешивый) лисий, голомозий, (сущ.) лисяк, голомозько. [Лисий лисого здалека бачить. Багато, як у голомозого чуприни (Приказки)]. -сый бес - лисий чорт, старий хрін. -сая гора - лиса гора;
    2) (с белым пятном: о животн.) лисий. [Лисий кінь (Полт.)].
    * * *
    ли́сий; голомо́зий

    чёрта (бе́са) лы́сого — ді́дька (чо́рта) ли́сого

    Русско-украинский словарь > лысый

  • 10 немой

    и Нем
    1) (лишённый речи и перен.) німий, (ласк. німенький), безмовний, (стар. безмовий, немовний), без'язикий; срв. Бессловесный, Безгласный. [Він німий, як тварина (Луб.). Дівчинка допомагала своїй глухій і німій бабі (Михайлич.). Кіно німе, звукове та говорюще (Пр. Правда). Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, - з німими стінами (Шевч.). Ой постіль біленька, а стіна німенька (Чуб. V). Нічого не мовить, як мрець безмовний (Г. Барв.). Син його недоросток безмовий (Куліш). Тварина немовна (Київщ.). І всі уряд поставали, наче без'язикі (Шевч.). Шевченко, вийшовши дивом якимсь із тії темноти притоптаної, похилої, без'язикої (Основа 1861)]. -мая азбука - німа абетка. -мое вино - німе (мертве) вино. -мой восторг - німий захват. [Увесь зворушений, у захваті німім (Вороний)]. -мая карта - німа (сліпа) мапа (карта). -мой приказ - німий наказ. [Такі, щоб зрозуміть німий наказ уміли (Грінч.)]. -мая скорбь - німа туга (скорбота). [Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? (Л. Укр.)]. -мой страх, упрёк - німий страх, докір. [Німий страх дивився на неї великими як темрява очима (Грінч.). Далеко десь з німим докором в тій хвилі згадуєш мене? (Франко)]. -мой человек - німий (-мого); срв. Немтырь. [Глухого та німого справи не допитаєшся (Номис)]. -мая женщина - німа (-мої), (редко) німка, німкеня. -мые люди - німі (-мих) (люди), (соб.) німота. Быть -мым - бути німим, німувати; срв. Немотствовать. Делаться -мым - ставати німим, німіти; срв. Неметь. Стать -мым - стати німим, оніміти, заніміти, зніміти, (о мног.) поніміти; срв. Онеметь. [Чому-ж уста не заніміли? (Вороний). Мов поніміли всі (Мирний)]. Сделать -мым - онімити, знімити. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.)]. Он глух и нем к просьбам - він глухий і німий на прохання (до проханнів);
    2) (утративший чувствительность) затерплий, отерплий, замлілий, (о мног.) потерплий, помлілий;
    3) неголосний, недзвінкий. - мой колокол - неголосний (глухий) дзвін.
    * * *
    1) прил. німи́й

    нем (\немой о́й) как ры́ба (как моги́ла) — німи́й як ри́ба (як моги́ла, як домови́на, як ка́мінь, як стіна́)

    \немой а́я а́збука — німа́ а́збука (абе́тка)

    \немой а́я ка́рта — німа́ ка́рта

    \немой а́я сце́на — німа́ сце́на

    \немой о́й фильм, \немой о́е кино́ — німи́й фільм, німе́ кіно́

    2) в знач. сущ. німи́й, -о́го

    Русско-украинский словарь > немой

  • 11 омут

    яма под водой) яма, ковбаня. В тихом -те черти водятся - тиха вода греблю (береги) рве.
    * * *
    1) (яма на дне реки, озера) ко́вбаня, я́ма, ви́рва, вир, -у; чортори́й, -ри́ю; диал. нурт, ну́рта, кру́ча
    2) ( водоворот) вир, -у; чортори́й; диал. нурт, ну́рта, кру́ча
    3) перен. вир; ( тиховодье) тихово́ддя, тихово́дь, -ді

    Русско-украинский словарь > омут

  • 12 пена

    (у рта) піна; (вообще) піна, шум, шумовина, шумовиння (ср. р.). [Вода клекотіла і вкривала каміння білим шумом (Загірня)]. Родилась как Венера из пены морской - зродилась як (мов, наче) Венера з шумовиння морського (Єфр.). С пеной на устах, у рта - запінившись, запінений. [Блідий, запінений, він кричав на цілу вулицю (Коц.)]. Покрыть, -ся -ной - запінити, запінитися, (обычно о лошадях) змилити, -ся. См. Запенить, -ся.
    * * *
    пі́на; ( на жидкости); перен. шу́м, -у, шумови́ння, шумови́на, пі́нява

    Русско-украинский словарь > пена

  • 13 Порта

    порта. Высокая -та - Пишновелична Порта.
    * * *
    ист.
    По́рта

    Оттома́нская \Порта — Оттома́нська По́рта

    Русско-украинский словарь > Порта

  • 14 синоптический

    метеор. синопти́чний

    \синоптическийая табли́ца — синопти́чна табли́ця

    \синоптическийая ка́рта — метеор. синопти́чна ка́рта

    Русско-украинский словарь > синоптический

  • 15 стража

    ва́рта, ча́ти, род. п. чат, сторо́жа; ( караул) карау́л, -у

    быть (стоя́ть) на \стража же чего́ — бу́ти (стоя́ти) на сторо́жі (на ва́рті, на ча́тах) чого́

    быть (находи́ться) под \стража жей — бу́ти (перебува́ти) під ва́ртою

    взять (заключи́ть) под \стража жу — узя́ти під ва́рту

    встать на жу чего́ — ста́ти на сторо́жі (на ва́рті) чого́

    на \стража же — ( подстерегая) на сторо́жі

    пограни́чная \стража жа — прикордо́нна ва́рта

    стоя́ть на \стража же — воен. стоя́ти на ва́рті (на ча́тах, в карау́лі)

    Русско-украинский словарь > стража

  • 16 упрямица

    упе́рта люди́на (жі́нка, осо́ба), упе́рта, -ої; упертю́х, -а

    Русско-украинский словарь > упрямица

  • 17 Alberta

    I [æl'bɜːtə] II [æl'bɜːtə] ж
    Елбе́рта; Альбе́рта

    English-Ukrainian transcription dictionary > Alberta

  • 18 вахта

    ва́рта

    Русско-украинский политехнический словарь > вахта

  • 19 гелиографическая карта

    геліографі́чна ка́рта

    Русско-украинский политехнический словарь > гелиографическая карта

  • 20 карта перемещаемости

    ка́рта пересу́вності

    Русско-украинский политехнический словарь > карта перемещаемости

Страницы

См. также в других словарях:

  • РТА — Российская топливная ассоциация организация, РФ, энерг. РТА радиотелеметрическая аппаратура связь Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. РТА Русское топливное агентство …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • рта — РТА, рту и т.д. косв. от рот. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • РТА — жен., ·стар. рты, лыжи. Приидоша мордва на ртах, с сулицами и рогатинами, ·летописн. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • рта — ж., мн. рты лыжи , диал. ирты, севск. (Преобр.), трубчевск. (Шахматов, ИОРЯС 8, 1, 351), др. русск. р(ъ)ты мн. (Арциховский, Труды Инст. Этн. 1, 61). Связано со словен. r̀t, род. rtа острие , rtìč верхушка , rtice ж. мн. сани и нарта, рот; см.… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Ртањ — Sp Rtanis Ap Ртањ/Rtanj L g tė ir kraštovaizdis Serbijoje …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • Рта — Рита (ऋत ṛtá?)  термин на ведическом санскрите, в буквальном переводе означающий «порядок вещей», родственнен авестийскому aša. Антонимом слова рита является анрита. Изложенное в Ведах, понятие риты явилось философской основой для концепции… …   Википедия

  • рта — тар …   Краткий словарь анаграмм

  • РТА — рабочий технический архив радиотелевизионная антенна радиотелеграфный аппарат радиотелеметрическая аппаратура регулятор температуры автоматический Российская таможенная академия Русское телеграфное агентство (дорев.) …   Словарь сокращений русского языка

  • құртақандай — (Гур.: Маңғ., Есб.; Орал: Казт., Чап., Жымп.) құрттай, кішкентай. Өзі қ ұ р т а қ а н д а й болғанмен керемет күшті (Гур., Есб.). Ірімшігімнен қ ұ р т а қ а н д а й қалды (Гур., Маңғ.). Мына қ ұ р т а қ а н д а й тостақанға сорпа құйып бер (Орал …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • Полость рта — (cavum oris) (рис. 151, 156, 194) является началом пищеварительного аппарата. Спереди она ограничена губами, сверху твердым и мягким нёбом, снизу мышцами, образующими дно полости рта, и языком, а по бокам щеками. Открывается полость рта… …   Атлас анатомии человека

  • Хлопчатник Стёрта — ? Хлопчатник Стёрта Хлопчатник Стёрта …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»